Архів тегів: Уляна Меленко

Пустеля (Уляна Меленко)

Вона з’являється щоночі

В моїх німих забутих снах.

Її сумні великі очі

Блокують подих, гасять страх.

У ній звучить покірна тиша,

Безмежний простір самоти.

Її краса така велична-

Полонить раз і назавжди.

 

Сковали рухи її чари,

І спека випила до дна

Життєві сили і наснагу,

Які дають мені життя.

Перебуваю під гіпнозом

У золотих пісках надій,

Тримає серце у тривозі

Пустеля їз розбитих мрій.