Болонський процес

Болонський процесс (БП) був започаткований 19 червня 1999р. в м. Болонья (Італія) підписанням 29 міністрами освіти від імені своїх урядів документа, що отримав назву «Болонська декларація». Цим актом більшість європейських країн-учасниць Болонського процесу проголосили створення єдиного європейського освітнього та наукового простору до 2010 року. У межах цього простору мають діяти єдині умови визнання дипломів про освіту, працевлаштування та мобільності громадян, що має, на думку ідеологів Болонського процесу, значно підвищити конкурентоспроможність європейського ринку праці й освітніх послуг. Це надає можливість подорожувати, навчатись, працевлаштовуватись , практикувати бідипломність усім охочим. БП сприяє формуванню і зміцненню інтелектуального, культурного, соціального і науково-технічно- го потенціалу Європи.

Україна приєдналася до процесу у травні 2005 року, цим самим підкресливши серйозність бажання євроінтеграції та взявши відповідальність впровадити максимум змін за мінімум часу. Станом на сьогодні ми вже маємо генерацію випускників, які отримали дипломи європейського зразка тта деюре можуть спробувати власні сили у будь-якій країні-учасниці. Однак, дефактум ми маємо чимало обмежень. Критикувати, розвінчувати, нарікати або нервувати з цього приводу не слід. Нашу систему освіти важко назвати взірцево європейською, але про присутність словянського шарму у поєднанні із щирими спробами перемоделювати підпільне економіко-грабіжницьке сьогодні у більш-менш прозоре завтра соромно не згадати. Шлях обрано, залишається визначитись із видом транспорту. Тому пропоную вашій увазі погляд студентів із країн-ЄС для порівняння якісних і кількісних ознак справді БП. Кілька місяців тому я мала змогу навчатись у Чеській республіці за університетською програмою строком у один семестр. Для європейського студента це звичайна справа поїхати у іншу країну на семестр або рік для поглиблення знань, здобуття міжнародного досвіду спілкування. Це все відбувається у рамках сприянню глобалізаційному процессу та створення єдиного освітньо-наукового простору. Одними із найрозповсюдженіших програм такого штибу є Erazmus та Erazmus Mundus. Остання доступна лише студента, що здобувають кваліфікаційний рівень магістр.

Як виявилось студенти Бельгії, Болгарій, Чехії та Франції  переймаються тими ж проблемами, закохуються та подорожують, мріють та бідкаються про відсутність гідного місця робота. Це ще раз підтверджує ідентичність, яка особливо яскраво виявляється у юному віці. Отож кожному із представників згаданої країни було запропоновано відповісти на наступні запитання:

Які особливості вашої системи освіти (назва, система оцінювання, плюси та мінуси)?

Де простіше навчатись вдома чи у перебуваючи у Erazmus?

Чи впевнений ти у майбутньому місці роботи?

Пітер Бетен, Бельгія

Система освіти у Бельгії змінилась у 1999 році. Ми маємо більш-менш чітке поняття що таке бакалавр та магістр, однак процесс трансформації продовжується. Ми ще маємо певні пережитки флеманської системи освіти (Флемандія – північний регіон Бельгії). Найвищим балом для вдалого завершення семестру є 20. Перші 10 заробити не складно, для цього достатньо обрати три предмети та хоча б час-від-часу відвідувати їх. Однак доброю вважається ситуація, коли студент напрацьовує біля 16 кредитів та успішно завершує семестр. Якщо ти здобуваєш бакалавра, то бали попередніх семестрів впливають на загальну картину. У магістратурі ситуація складається дещо інакше. Плюсом такої системи освіти є те, що за умов правильного вибору дисциплін, натхненної щоденної роботи ти можеш здати усі іспити дуже легко, майже без зусиль. Однак, більшість студентів все ж завершують семестр з другої, третьої спроби. І це абсолютно нормально.

Складніше, звичайно вдома в університеті, особливо у екзаменаційний період. Це гарячий час, коли проводиш ніч і день у спробах завершити, підтягнути, дописати. Erazmus це теж наука, але у її практично-емпіричному аспекті.

Стосовно працевлаштування, то із тим, що я вивчаю це неможливо. Історики у Бельгії повинні вивчати ще щось після освоєння історії. Тому після випуску планую заглибитись у економічну царину.

Гергана Васильєва, Софія,Болгарія

Перше, що ви почуєте від кожного у Болгарії, це те, що ти ніколи не можеш бути впевненим у майбутньому місці роботи після випуску. Адже, с права не в тому, що складно знайти хорошу роботу, а в тому, що важко із її нормальним різновидом. Це сумно, але більшість болгарських студентів змушенні шукати щастя за кордоном: продовжувати там навчання, або просто працевлаштовуватись не за кращими умовами.

Цікаво зазначити, що шкільні випускні іспити «Матура» (подібні до нашого ЗНО – прим. автора), суттєво змінились за останнє десятиліття. Вони значно спростились та набули профілюючих ознак.

У Болгарїї не так легко вчитись як у Erazmus. Але я думаю, що болгарська освіта 10 років тому мала вищий якісний рівень, ніж зараз. Сьогодні багато студентів вступають в університети лише заради диплому, змушені паралельно працювати. Навіть не зважаючи на кредитно-модульну систему, яка змушує відвідувати та готуватись постійно, після 4–5 років у виші вони мають мінімум знань.

Так, університет це справді важливий момент у житті, це та річ, яка надає сенсу людському існуванню. Але, як це не сумно, у моєму випадку я б не хотіла продовжувати здобувати освіту у Болгарії. Мені до душі навчання у Центральній Європі, куди я і планую вступити наступного року.

Радка Сікорова, Оломоуц, Чехія

Яскравих особливостей у чеській системі освіти не спостерігається. Тобто, ми намагаємось слідувати класичним стандартам ЄС. Як на мене, то прекрасною можливістю для європейського студента є досвід міжнародного спілкування та  почуття єдності, міжнаціональної ідентичності.

Головне завдання кожного чеського студента це своєчасно виконувати та здавати необхідні роботи. Нам доводиться досить багато часу проводити у бібліотеці, працювати з першоджерелами, щоб набути власного стилю мислення. Готуючи ессей чи наукову роботу лише 25% тексту може опиратись на офіційне джерело, все решта – твій власний досвід та бачення проблеми. Від нас не вимагають писати «талмуди». Робота повинна бути лаконічною, конкретною та відповідати обранній темі.

Щодо вибору предметів, то тут ми теж маємо де розгулятись. Адже, змодельований тобою графік повинен темпорально та змістовно відповідати саме твоїм смакам та інтересам. Ти можеш вивчати хоч особливості перекладу коміксів з хорватської на чеську. Все залежить від того чи ТОБі це потрібно. Та чи знайдеш де це застосувати. У питанні роботи держава надає тобі ряд можливостей, але лише твої професійні якості, бажання та бачення ситуації впливають на кар’єрний успіх.

Кевін Брюне, Монпельє, Франція

Однозначно великим плюсом французької освіти є те, що вона є безкоштовною для громадян країни. Університет – це клондайк можливостей, це веселий, незабутній час: вступити не важко, вчитись приємно та цікаво. Що стосується вибору дисциплін, то він зумовлений твоєю спеціальністю.Студентом у Франції можна бути все життя, це абсолютно безкоштовно. Що стосується стипендії, то її можна заробити лише навчаючись на старших курсах. Її у нас отримує лише 15%. Головне  тут бути успішним у навчанні.

Erazmus для мене це можливість побачити, зрозуміти іншу систему. Існує велика різниця між Францією та Чехією. У Франції говорять професіонали, у Чехії на лекції висловлюєшся ти. Хоча у плані результативності Франція, напевне, більш показова. Чеська освіта змушує самостійно шукати, досліджувати, тоді як у Франції у аудиторіях університетів викладають унікальні люди, які вже містять потрібні тобі знання, твоє завдання – слухати, вчитись, застосовувати.

З роботою у нас теж нелегко. Але позитивним є те, що французький студент починає працювати вже на 2–3 курсі. При чому за спеціальністю! Зазвичай робота є неоплачуваною, але містить безцінний елемент – досвід. Однак після випуску ти залишаєшся на одинці зі своїми проблемами. У цьому випадку студенти коледжів є у більш виграшному становищі, адже як і у всьому світі, прикладні спеціальності є важливими для  сильної економіки. Тому, варто зрозуміти, що французький університет – це насолода, самоствердження, це особисто для тебе, а не для фінансової впевненості.

Проблеми існують всюди. Головна відмінність у виборі знаряддя, яке могло б викорчувати їх із ґрунту, де зростає майбутнє країни. Болонський процес не може стати панацеєю у вирішенні всіх питань, що десятиліттями заражали науково-освітнє поле. Але він є деадлайном для освіти архаїчного виду та відліковою точкою для нового стилю вчителювання, який не має кордонів, заборон, а телеологічний потенціал спрямований на створення нової європейської людини.

Олена КРОХМАЛЬ

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

5,608 Spam Comments Blocked so far by Spam Free Wordpress

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>