Для тих, хто в темі

3 місяці – не такий вже і великий проміжок часу, особливо для студента. Не встигли ми вже і відчути подув морського бризу та тепле сонячне проміння на шкірі, як наступила пора будильників налаштованих на 7 ранку, пар, та повернення до студентського життя. Коридори рідного університету наповнюються гучним сміхом та безліччю розповідей як ми провели літні канікули.

Щодо мене та моїх друзів, то це літо видалося багатим на враження, почуття та зміни. 3 місяці ми провели – де б ви гадали? – в Чикаго, США за студентською мовною програмою – WORK AND TRAVEL.

Цілий рік тягнулася підготовка до подорожі: документи, візи, поїздки до американського консульства, побудова планів, збір валіз. Ну і звісно, розмови точилися виключно стосовно нашого американського літа.

Все, нарешті ми вже в літаку. На серці легкий неспокій та приємне хвилювання, а за іллюмінаторами  30 000 футів над землею. Сервіс чудовий, всі привітно посміхаються, уважні до тебе. Ми на місці. Блакитні небеса Чикаго вітають тебе, навколо чутно таку знайому англійську мову. Перші хвилини здаються безкінечними, але потім приходить усвідомлення, що мрія збулася, і ти далеко за океаном, на іншому кінці світу, де починається новий етап твого життя.

Не скажу, що Америка – країна, де все легко. Це країна рожевих мрій, але всі вони розвіюються як тільки вступаєш в доросле самостійне життя, де нікому про тебе попіклуватися. Тут немає тата та мами, щоб тебе пошкодували, допомогли, тут немає такої великої кількості друзів, щоб підтримали. Загалом білоручкам і маминим дітям тут не місце. Тут кожен сам за себе.

Я не можу стверджувати, що це зле. Америка вчить самостійності, незалежності, умінню тримати себе в руках. Тут існує єдине правило – ти живеш без правил. Тому потрібно бути вкрай уважним, коли на Україні обираєш собі компанію, яка буде відповідати за твою поїздку. Я вас застерігаю, що не всі агенти та менеджери компаній будуть вам пропонувати легальні та хороші умови подорожі. Будьте обережними.

Загалом, нам пощастило з роботою та з житлом. Оплата та умови  були хорошими, скаржитись було майже ні на що. Проте Америка в кризі. Тому розвіюю міф, що роботи тут багато, і гроші сиплятяться з небес. Тут немає легкого життя.

Хай там що, Чикаго – чудове  місто. Я закохалася в численні Starbuck’s coffee (я такої кави ще не куштувала ніколи!), сонячний Downtown та височенні хмарочоси. І нехай люди говорять, що в мегаполісах немає неба, я знаю, що це брехня. Небо в Чикаго розламується на тисячі скалків і відображається в міліардах вікон хмарочосів.

Чи можу я передати всю красу цього мегаполісу? Не думаю. Просто назавжди запам’ятала ранок, коли тебе оточують фундаментальні споруди, краплі від сотень фонтанів в центрі міста відзералюють сонячне проміння – і ти один посеред цієї краси. Навколо незнайомі люди, які поспішать на роботу,  чи то на навчання з чашками паруючої кави. Ти не бачиш нікого,  ти відчуваєш дихання великого міста.

Проте… До прикладу, будучи гостем в чиємусь домі, ти можеш сісти на місце господаря, але ти ніколи ним не станеш. Так є і в житті емігранта – де б ти не був, ти ніколи не станеш частиною життя великого міста. Завжди буде чогось не вистачати. В нашому випадку – України.

Чи задоволена я поїздкою? Безперечно. Чи змінила мене Америка? Так. Незалежніша, самостійніша. Нові правила, нові враження вимагають нових змін.

Люблю Америку. За її скажений ритм, за те, що вона така неперевершено красива, за те, що вона така єдина. Однак… Як завжди і навічно — Ukraine is in our hearts.

Олена ЩУР

 

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

5,608 Spam Comments Blocked so far by Spam Free Wordpress

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>