Чорнобильська катастрофа: закрита відкрита тема

Сьогодні на запит «Чорнобильська катастрофа» пошукова система Google видає близько 824 000 посилань на сторінки в мережі. Кожного року в знак пам’яті про жертв аварії на ЧАЕС 26 квітня ми вшановуємо їх хвилиною мовчання. У школах відкриті уроки, по телебаченню дубльовані обіцянки добудувати саркофаг. З року в рік нічого не змінюється, хіба люди (напевне, це вже якийсь своєрідний імунітет) вже не так гостро реагують на все, що пов’язано з цим лихом 25-річної давності.

«Смерть уже настала, але життя про це ще не знало», — це слова режисера Олександра Міндадзе, який цього року представив ще один «чорнобильський» фільм «У суботу» на Берлінале. В той день в Прип’яті гуляли 16 весіль, а про страшний вибух, що стався вночі, навіть не здогадувались. До цих пір невідомо всієї правди про аварію на четвертому реакторі й, здається, ніхто й не має наміру донести її до широких мас. У спогаді про Чорнобиль світ здригається перед ще одним лихом – аварією на японській АЕС Фукусіма. Через місяць після неї японські урядовці вже вибачались за те, що приховали від населення важливу інформацію про стан реакторів. Проте лицемірили вони не з метою збереження власного обличчя перед народом, вони просто берегли його – землетруси, цунамі. А радянська влада нікого не вберегла, та й не збиралась. Паради й демонстрації виявилися куди важливішими.

За даними Greanpeace та міжнародної організації «Лікарі проти ядерної війни», в результаті аварії лише серед ліквідаторів померло десятки тисяч чоловік, в Європі зафіксовано 10000 випадків вроджених патологій в немовлят, 10000 випадків раку щитовидної залози і очікується ще 50 тисяч. За даними організації Союзу «Чорнобиль», з 600 000 ліквідаторів 10% померло і 165 000 стало інвалідами. Помітні наслідки, чи не так? Але навряд чи нас, покоління «пост-чорнобильського періоду», цим здивуєш чи зачепиш. Для нас «Чорнобиль forever», а хороше щеплення пофігізму успішно врятує психіку від нових шокуючи деталей. «У нас відбувається те, що я називаю дискретне щеплення сволочизму. Бо робити сволочні вчинки – це жахливо, але не чути справжніх проблем – це теж є такий собі сволочизм.» — жорстока правда від Ліни Костенко.

Четвертий енергоблок запустили 1984, енергія, яку він встиг виробити, ніколи не компенсує лиха, яке він натворив. Фукусіма вибухнула в результаті цунамі, Чорнобильська АЕС – від людської недбалості. Й остання причина є чи не монополією на всі вітчизняні негаразди. Світу час складати реквієм за мирним атомом, а молодому поколінню переглянути висновки батьків й почати будувати справді новий світ.

Анна-Марія ЛУЧАК

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

5,608 Spam Comments Blocked so far by Spam Free Wordpress

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>