Людина в заекранні, або як соціальні мережі роздвоюють тебе

А ви зараз Вконтакті? Тримаю парі, що багато з тих, хто зараз читає цю статтю, якщо паралельно не відкрив закладку в браузері з якоюсь із всім відомих соціалок, то точно пригадує, що там було вчора в онлайні й яке круте відео кинула подружка на стінку. За даними дослідження, проведеного компанією Nielsen, середньостатистичний американець 22,7 % часу в онлайн режимі присвячує сайтам типу Facebook, Twitter і т.п. Поза конкуренцією тут брати-росіяни, які проводять в соціальних мережах часу більше, ніж всі інші жителі земної кулі (6,6 годин на місяць).  Щоденно підприємства по всьому світу втрачають через це великі кошти. Боротись з цим системним адміністраторам досить важко. Що вже говорити про студентів, які, обираючи між підготовкою семінарів і годиною в чаті, в більшості випадків обирають саме друге?

Здавалося б, немає нічого такого в тому, щоб завести собі сторінку в тих же «конктах» і репрезентувати себе в такий спосіб у віртуальному просторі. З часів заснування в далекому 1995 році Ренді Конратом першої соціалки classmates.com, такого роду об’єднання перестали бути лишень інструментом типу «знайди-зафренди-спілкуйся». Недарма ж є профіль, який кожен із нас старанно заповнює, чи цілком ігнорує. Не просто так співбесідник по ту сторону монітору не може нас бачити, не може нас пізнати. Хороший простір для фантазування, еге ж? Та що там студенти чи «білі комірці», навіть політики не нехтують віртуальним впливом на потенційних виборців!

Головна проблема полягає в тому, що чимало людей перестає розуміти, що віртуальне спілкування є лишень доповненням до повноцінного живого спілкування. Причиною цього стало те, що є спокуслива можливість створити образ успішної, «просунутої» й модної людини. Для вебу в мене є новенький Porshe, на якому я кожного ранку їду на пари, рахунок з мінімум п’ятизначними числами та ще багато-багато смачно приправлених понтів. І немає нічого старшного в тому, що через погану роботу міського транспорту я змушена вставати раніше, щоб вчасно бути в університеті. В одному фізичному тілі часто існує від двох до кількох ментальних двійників. У відвідувачів соціальних мереж часто відбувається втрата індивідуальності. Підміна «живого» спілкування призводить до втрати відчуття реальності і практики соціального спілкування. У живій розмові важко обмежитися смайлом чи безмежною кількістю дужечок.  Опираючись на сучасні дослідження в галузі Інтернет-спілкування, більше 70 % відвідувачів «контакту» прикрашає дійсний стан речей заради підтримки розмови. В особливо запущених випадках ці проблеми ведуть до роздвоєння особистості на рівні «псевдосвідомості». Цей термін часто застосовується психологами саме до віртуального спілкування: справжня свідомість людини знаходиться в реальному світі, а «псевдосвідомість» діє в межах акаунтів соціальних мереж. Якщо занадто захопитися подібною діяльністю, то справжня свідомість починає «розмиватися» і дії людини контролює саме «псевдосвідомість». Зазвичай у таких ситуаціях однієї особи в соціальних мережах стає мало і з’являються нові: іншого віку, статі, соціального статусу і т.п. Кінець-кінцем проблема соціальних мереж призводить до роздвоєння особистості.

Веселкова перспектива, чи не так? А британські вчені недавно виявили, що соціалки погрішують імунітет, гормональний баланс, мислення і стан серцево-судинної системи. Так що, як-то кажуть, «Міністерство охорони здоров’я України попереджає: соціальні мережі можуть зашкодити вашому здоров’ю».

Анна-Марія ЛУЧАК

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

5,705 Spam Comments Blocked so far by Spam Free Wordpress

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>