Новий рівень

Ростемо ми – змінюються наші пріоритети, бажання. У виборі оточення частіше керуємось вже не тими дитячими почуттями довіри, любові, а більш практичними орієнтирами взаємовигоди, користі, співпраці. Чи не такі ж зміни повинні відбуватись і в державі? Повернімось в історію, а точніше, в дитинство нашої України. Як бачимо, її постійно оточували «не ті» друзі: то вони використовували її у власних цілях, то відверто над нею знущались. З віком вона, схоже, так і не зробила належних висновків. Чи не пора нам вийти на новий рівень?

Процес інтеграції між країнами досить складний та довготривалий, проте цілком можливий та навіть, на думку багатьох аналітиків, політологів, українознавців та інших експертів, необхідний. Питання: з ким же нам в першу чергу потрібно інтегруватись?

Отже, питати у наших політиків, на кого краще орієнтуватись у вирішенні економічних, суспільно – культурних, політичних питань, марно. Віктор Федорович, наприклад, наголошував і продовжує наголошувати, що євроінтеграція для України повинна стати одним з першочергових завдань, проте діє в протилежному напрямку. Ми ж не будьмо сліпими. Адже умови життя європейців — робітників не порівняти з умовами життя більшості українців – інтелігентів. Вони, на відміну від нас, впевнені в завтрашньому дні, адже «держава про них подбає»: вчасно виплатить стипендію, на яку студент зможе прожити цілий місяць, пенсію, яка забезпечить спокійну старість, зарплату, на яку громадянин зможе прогодувати сім’ю. Держава не забуде й про надання належного медичного обслуговування, простежить, аби стан на дорогах не призводив до численних щоденних автокатастроф, подбає про професійний персонал на робочих місцях, про дотримання законів у всіх сферах… Літній громадянин європейського села, мабуть, і не подумає, що десь, у самому центрі географічної Європи, його одноліток горбатиться під пекучим сонцем, аби випорпати щось подібне на картоплину, а потім повертається в хату, яка, до речі, без води та без газу, і «виживає»…

Я можу, звичайно, продовжувати, але дам можливість кожному з вас зробити це самостійно. Звучить це все, звичайно, в ідеалі, але в нас нема й сотої частки від цього ідеалу, а Європа до нього все ближче й ближче. Робімо висновки!

Звернімо увагу й на те, як за останні кілька років помітно змінились пріоритети молоді. Запитаймо своїх бабусь та дідусів, потім батьків, чого вони прагнули у 20 років? А тепер задайте те ж питання собі. Відчуваєте різницю? Так, нам хочеться хороших умов життя, відпочинку, праці, знайомств з різноманітними куточками світу, стабільності, впевненості. Все більшу увагу молодь звертає на духовний розвиток… А це, якщо розібратись, європейський вплив.

Проте, не забуваймо, що мало хто з європейців посміє написати на пам’ятці архітектури: «Тут був Вася!», або викинути сміття посеред вулиці. Відмова від цих «дрібних звичок» — перший крок кожного з нас на шлях до євроінтеграції, до кращого життя. Поступившись малим, ми можемо отримати набагато суттєвіші та потрібніші речі. Це означає, що, вимагаючи чогось у когось, ми повинні точно знати, як йому дякуватимемо.

Почнімо з себе, можливо, з часом ми все більше наближатимемось до Європи.

Не абияке значення на шляху до євроінтеграції має любов до своєї держави, її культури, історичної спадщини та, безперечно, до самих себе. Ми повинні довести, в першу чергу самим собі, що ми самодостатня, повна сил, енергії, ідей, можливостей нація. Ми повинні стати такими, щоб Європа захотіла бачити у списку прогресивних держав Україну.

Існують також думки, що Європа не той орієнтир, що нам потрібен. Що ж, скільки голів, стільки й думок. Дехто вважає, що у політичній, економічній, культурній діяльності варто покладатись на досвід нашого східного сусіда, мовляв, дружні народи, багато разом пережили… Що ж, пропоную не плутати дружбу і співпрацю. Хоча, вже одне та інше дає свої результати.

Пам’ятайте, все залежить тільки від вас! Думка, рішення, крок – прямуємо до кращого!

Оксана Ціпліцька

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

5,705 Spam Comments Blocked so far by Spam Free Wordpress

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>