Скептик

Ти: не людина, не жінка, не дівчина, не дитина. Не кохана і не байдужа. Просто ТИ. І ти не знаєш свого імені.

Він:  не бог, не людина, не чоловік, не хлопець. Не реальний і не плід хворої фантазії. Кожна нота його голосу є клітиною твого тіла. Його ім’я – твій обман.

Вони: втрачені душі у лабіринтах реальності. Ті, хто натовпами вдаряються у стіну надії, стараючись пробити в ній двері до незнаної мети.

Бог: точно не Він.

Його світ: твоя в’язниця. Не бетонні стіни і не колючий дріт. Не сталеві наручники, але точно довічне ув’язнення.

Твій світ: те, що ти вже забула. Загублене у темряві розчарувань, стерте з пам’яті Його ніжною рукою. Електричний стілець. Він. Той, хто убиває.

Свобода: не те, що прописане у конституціях смертних, не вище блаженство, яке проповідують месії. Це право самостійного вибору кайданів, у які будеш закутий все життя.

Дружба:  не стосунки і не відносини. Не взаємна прихильність і далеко не духовна близькість. Не те, що бачиш ти і про що судять інші. Це те, що проявляється тільки на піку і на дні безодні. Рука, що дає ляпаса, коли ти зазнаєшся. Рука, що дає ляпаса, коли ти здаєшся.

Кохання: не почуття, не хімічна реакція, не вікова потреба і не ілюзія. Електричний стілець з перепадами напруги. Телефонний дзвінок, коли в трубці гудки, гудки, гудки і оператор роз’єднує вас. Оператор – час.

Зрада:  не те, чому піддаються погляди, ідеали, думки, друзі, рідні, чи кохані люди. Не ніж у спину і не отрута в ранкову філіжанку кави. Зраджуєш тільки себе. Зраджуєш подаровані комусь почуття, перекреслюєш вибрані тобою дороги, розриваєш міцні узи, які зв’язують тебе з іншими частинками реального. Тільки себе і тільки собі у шкоду. Вигоди тут не шукають.

Крик: не наслідок дії мовленнєвого апарату. Не вияв почуттів, не ознака відчаю, не реакція на біль. Кричиш не ти, не твоє тіло, не твоя душа. Крик – жалібний писк тієї крихітки в тобі, яка принесена в жертву коханню до смертного. Янголам такого не прощають.

Час: не роки, не дні, не години, не хвилини і не секунди. Це те, що не піддається лічбі. Оператор міжсерцевого зв’язку — найпоширеніший засіб комунікації. Колись вимірювалось у поглядах, дотиках, словах, поцілунках. Тепер це кілобайти інформації, кількість реплік у розмові в чатах. Те, що ми витрачаємо дарма.

Смерть: не початок, не середина шляху і не кінець. Не несе звільнення, не веде на Страшний суд, не дає безкоштовного квитка в рай, не штовхає у пекло.  Існує тільки стосовно інших.

Життя: множина, у яку входять усі вище зазначенні поняття і судження.

Анна-Марія ЛУЧАК

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

5,705 Spam Comments Blocked so far by Spam Free Wordpress

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>