Архів: Лютий 2011

Скептик

Ти: не людина, не жінка, не дівчина, не дитина. Не кохана і не байдужа. Просто ТИ. І ти не знаєш свого імені.

Він:  не бог, не людина, не чоловік, не хлопець. Не реальний і не плід хворої фантазії. Кожна нота його голосу є клітиною твого тіла. Його ім’я – твій обман.

Вони: втрачені душі у лабіринтах реальності. Ті, хто натовпами вдаряються у стіну надії, стараючись пробити в ній двері до незнаної мети. Читати далі »

«Енергія» з банки, котра «плющить» мізки">«Енергія» з банки, котра «плющить» мізки

Енергетичні напої з’явились не так давно.  Новий винахід людства широко розповсюдився серед молоді і продовжує набирати обертів. Платити за таку «енергію» доводиться від семи до двадцяти гривень. Заходячи до магазину, бачиш енергетики на будь-який смак, котрі один за одним намагаються вразити покупця не тільки своїм дизайном, а й назвою. Але і тут доводиться пізнати зворотній бік медалі. Коли часто вживати таку суміш, поступово стаєш залежним. Споживачі це заперечують, особливо молодь, хоч у багатьох ранок розпочинається саме з цих напоїв. Читати далі »

TV-манія">TV-манія

Домогосподарки, кадети, солдати, друзі – всі ці персонажі вже давно заполонили життя сучасної молоді. Із захопленням в очах зустрічається кожна наступна серія тих самих «Кадетів» чи «Друзів». Грань між реальним життям і життям улюблених героїв стирається непомітно, але стрімко. Читати далі »

21 січня — Міжнародний день обіймів.

Традицію святкувати день обіймів започаткували у 1986 році в США. Там це свято вважається національним. Згодом обійматися захотіли всі, і свято обіймів поширилося по цілому світу. Науковці схиляються до думки, що свято вигадали студенти, адже саме вони при зустрічі полюбляють обійнятися та поцілуватись. В цей день можна обнімати всіх бажаючих, навіть незнайомців.  Читати далі »

Емансипація на шкоду жінці

Звертаючись до теми «жіночої ідеї», слід врахувати умови тогочасного суспільства та сьогодення. Перегорнімо декілька сторінок історії, зупинимось у 19 столітті. Традиційне тлумачення жінки, її інтересів та становища у суспільстві обмежувалось такими поняттями, як вдале заміжжя, виховання дітей, підтримування сімейного вогнища тощо. Можна сказати, жінка не мала жодних прав, які б сприяли її самостійному вибору та влаштуванню у житті. Створюються гуртки, реалізуючи ідеї пом’якшення так званої «соціальної дискримінації жінки» в літературних процесах, в культурних осередках. Виникає жіночий рух, який не боїться кидати виклик навколишньому суспільству, де важливішим є панування чоловічої статі. Дивлячись на сьогоднішнє становище жінок крізь призму «історичних революцій», я розумію, що світ став дещо іншим. Читати далі »

Рівненсько-Острозьке асорті

З Чернівців до Рівного потрібно протягом дев’яти годин їхати автобусом, який зупиняється на кожній автостанції. Тому у вас буде нагода ознайомитися із географією різних населених пунктів та провести паралель подібності — стан автостанцій плачевний майже скрізь. Перед поїздкою слід запастись чимось смачненьким, пляшкою води (чай чи каву можна буде скуштувати в Тернополі – зупинка 30 хв.) та мати з собою улюблену музику,  на випадок, якщо шансон вам не до душі. Дорога все ж не близька, але того варта. Читати далі »

День, коли серця б’ються в унісон

Після закінчення новорічних та різдвяних свят нам хочеться відпочити від метушні, подарунків, вітань, святкувань. Навіть, магазини ніби завмирають, покупців стає в десятки разів менше. Та це триває недовго. Незабаром вітрини знову оживуть. Тільки цього разу зображення сніжинок, санта-клаусів, снігуроньок змінять наклейки у формах сердечок і подібні атрибути. День Святого Валентина. Цим все сказано.

Читати далі »

«Тактика відстороненості застаріла…»">«Тактика відстороненості застаріла…»

Заслужений журналіст України, редактор щоденної газети «День» і просто прекрасна жінка. Відтепер Лариса Івшина ще й викладач Національного університету «Острозька академія». Про це та іншу цікаву інформацію ми дізнались на зустрічі з Ларисою Олексіївною в стінах «Острозької академії» 21 січня 2011 року. Читати далі »

Твори добро!

Чи замислювались ви над тим, скільки добрих справ зробили за день, за місяць,  або за всі прожиті роки? А це ж так просто — творити добро! Згадайте ті моменти, коли ви впадали у відчай, коли на душі ставало зовсім сумно і здавалося, що світ навколо жорстокий. І тут з’являлася людина, яка була готова вам допомогти. Уявіть, що кожної хвилини сотні людей знаходяться саме в такому знайомому для вас стані і потребують саме вашої допомоги. За статистикою зараз в Україні близько 50 тис. дітей живуть без батьків. Вони щоденно потребують любові, уваги та допомоги, а зробити так, щоб діти в дитячих будинках посміхались частіше — в наших силах. Неважко передивитись власний гардероб, напевно, в кожного знайдуться речі, з яких ми виросли, чи книжки, якими можемо поділитися, чи надцятий рожевий заєць: ну навіщо ж вам він? Для дітей ваші незначні зусилля стануть величезним подарунком. На жаль, є люди, яким дуже не вистачає простих життєвих радощів, а в лікарнях і реабілітаційних центрах, де про них піклуються, не вистачає персоналу, який міг би їх підтримати. Найкращий спосіб допомогти — стати волонтером. Таким чином ми внесемо  лепту та урізноманітнимо їхнє дозвілля.Неважливо, яку добру справу ви зробили сьогодні: нагодували безпритульне кошеня чи допомогли дітям з дитячого будинку. Головне — творити добро! Адже кожен хоче, щоб світ змінився на краще, то можливо настав час самому його змінити? Неправильно буде відкладати все на завтра. Адже, як відомо, завтра — найкращий день тижня. Завтра всі позбудуться шкідливих звичок, завтра всі зберуться з силами і почнуть гарно вчитися, завтра всі люди  стануть привітними і будуть посміхатися один одному. Але завтра для когось може не настати. Спішіть творити добро!

Катерина СЕРБІН

 

Одна єдина!

22 січня щороку ми відзначаємо Акт возз’єднання Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки, що відбулося в 1919 році. Цей день відомий в історії як День соборності України. Акт возз’єднання, злуки двох частин був, швидше, символічним знаком прагнення єдності, бо у керівництві країни спільності тоді не було. Та й сама подія відбулася майже непомітно, однак несла значне смислове навантаження, адже це було возз’єднання в єдину Українську державу.Офіційно в Україні День соборності відзначається з 1999 року. Однак неприємно усвідомлювати той факт, що для багатьох це свято не має великого значення. Ми повинні пам’ятати, що День соборності – це нагадування про те, що сила нашої держави в єдності українських земель, Сходу і Заходу, в єдності нашого духу.Пам’ятним залишається живий ланцюг, що утворився сотнями тисяч людей, який з’єднав Київ та Львів на пам’ять про цю подію у 1990 році. Офіційне число — 400 тисяч, неофіційне — до 4 мільйонів наших співгромадян.Залишається вірити, що колись ми повторимо «Великий ланцюг» від давнього Херсонеса до Києва, від Ужгорода до Луганська. Це акт повернення українського духу в українське тіло, державотворчий акт.22 січня 2011 року на мосту Патона у Києві зібралися ті, яким не байдуже майбутнє України, які бачать державу нероздільною, суверенною. Взявшись за руки і відчувши дух єднання, вони стали учасниками історії, показавши, що українці — згуртована та дружня нація. Схожа акція відбулася і у Чернівцях. Десятки городян провели суботній день у спробі єднання та відновлення національного духу.Віримо, що територіальна цілісність України, скріплена кров’ю мільйонів незламних борців, навіки залишатиметься непорушною. Ми маємо бути свідомі того, що лише в єдності дій та соборності душ можемо досягти величної мети – побудови економічно й духовно багатої, вільної й демократичної України, якою пишатимуться наші нащадки.

Ольга ФЕДОРУЦА