Архів: Грудень 2010

Рефлексія…

Малюнок Ірини Червоної

Маленькі сріблясті вогники палали на небі…Повітря пахло мандаринкою, і вітер то поглинав запах, то, навпаки, видував його зі своїх холодних широких ніздрів, які здатні були охопити все навколо. Годинник малював опів на шосту…Ледь жевріючі, вуличні ліхтарики палали…так, вони все-таки палали, підкреслюючи контури тендітних сніжинок, які нікуди не квапившись, виблискували та, доторкнувшись землі, приречені були на глибокий сон…Небо, наче оповите крижаною павутинкою, все кидало й кидало тих павучків-сніжинок, які так ліниво сповзали по невидимих крижаних нитках додолу… Читати далі »

Bodylanguage: сон, парта, аудиторія

Малюнок Ірини Червоної

Розпочавши нашу розповідь з тлумаченням жестів, пов’язаних з положенням «стоячи», ми перемістимось в аудиторію, на нудну лекцію, де бідного індивіда 80 хвилин змушують поглинати надмірну кількість інформації. Один об’єкт дослідження буде розпинатись чи то біля дошки, чи за кафедрою. Решта – імітувати увагу. Читати далі »

Вегетаріанство: корисно чи не дуже?

Малюнок Ірини Червоної

Кожна людина будує свій власний стиль життя згідно зі своїми переконаннями та поглядами. Мотивація є важливим кроком до цього.

Сьогодні є досить актуальною тема вегетаріанства, а саме, способу життя, коли людина відмовляється від вживання м’ясних продуктів, а також грибів, риби, молока, яєць чи навіть меду. У країнах, де були розповсюджені такі релігії, як буддизм та індуїзм, вегетаріанство практикувалось протягом тисячоліть. Тому багато рішень людей перейти у «світ вегетаріанства» спричинені саме релігійними переконаннями. Читати далі »

Коли мрії матеріалізуються…

Чи не найзаповітнішою мрією кожного абітурієнта є потрапити в гуртожиток. Хтось хоче навчитися тут самостійності, адже  гуртожиток — це, насамперед, сувора школа життя. Особливо, це стосується тих, хто не вміє готувати їжу, прибирати чи прати. Дехто сприймає це як веселу гру й береться виправлятись, у інших студентів починається істерика під-час споглядання гори брудного одягу чи порожнього холодильника.

Та не все так погано. Гуртожиток — це нові цікаві знайомства. Хтось знаходить тут найкращого друга, а хтось своє кохання. Лише  тут можна побачити істинне обличчя людини, адже, що ситуації в колективних помешканнях бувають різні. Читати далі »

Від студентів з любов’ю

Російські студентки факультету журналістики Московського державного університету вирішили привітати російського прем’єр-міністра Володимира Путіна з Днем варення. Після довгих виснажливих роздумів, чим би ощасливити чоловіка,  задекларований дохід якого минулого року склав 4 мільйони рублів, дівчата вирішили подарувати себе! Ні, це не те, про що ви подумали. Це ще краще. За задумом винахідливих росіянок, відтепер улюблений прем’єр милуватиметься увесь свій 59 рік життя світлинами, на яких красуні-журналістки тільки в одному спідньому. І щомісяця іншою. Календар special for Putin вже розійшовся в Росії накладом в 50 000 примірників, але не тут-то було. Читати далі »

А Ви Вкурсі?

Люди ХХІ століття не уявляють свого життя без Інтернету. Всесвітня павутина «затягує» все більше користувачів. Але куди? Все популярнішими стають соціальні мережі. Як от Facebook, Twitter чи Вконтакте. Вони мають мільйони користувачів. Та є соціальні мережі й місцевого рівня. Про деякі з них ми й вирішили поговорити з одним із засновників Святославом Вишинським. Читати далі »

ЖИТИ ЗДОРОВО!

Останніми роками нам часто доводиться чути про імунну систему на прийомі у лікаря, в газетних статтях, в рекламних проспектах. Найчастіше звучать фрази, типу: «У Вас  понижений імунітет», «потрібно піднімати імунітет», «такий-то засіб сприяє підйому імунітету» і т. д.

Що ж це за звір такий, імунітет, без якого ніщо не обходиться, не рухається? Чи дійсно можна на нього якось подіяти, щоб досягти здоров’я? Якщо можна, то яким чином це зробити краще за все? Читати далі »

Прохасько, Бойченко, тотопотентність і «БоТакЄ»

«БоТакЄ»  автор із видавцем презентував у Чернівцях 24 листопада. На щастя, чогось стандартного очікувати від Тараса Прохаська не доводиться. Тому й вирішила піти на зустріч з франківським Гарсіа Меркесом.

Автор нечитабельної літератури, поглинач написаних букв, біолог за фахом і письменник в житті, художник, який не дуже вдало малює, той, хто пише гуцульсько-сербським діалектом, на думку німецьких аналітиків, любить читати інструкції в залах очікування, на перонах і вагонах, автор, якому не дуже личить буржуазність в будь-яких її проявах. Все це я довідалась про Тараса Прохаська на його вечорі в Чернівцях. Читати далі »

Почитаймо?

Є книги, які читаєш й швидко забуваєш. А є такі, що зачіпають свідомість, серце й душу, що не забуваються. Сильніше зброї — сила слова…

Що ж читають наші студенти? Звісно, наближеність сесії й насичений графік враховується, але все-таки існують книги, на які час знаходиться. Написали ми про сучасних авторів й їх найкращі витвори. Читати далі »

23.12.2010
1 коментар

Літературний Sлем – альтернатива/частина літератури? (потрібне підкреслити)

Читаючи інформацію друзів в усім нам відомій соціальній мережі, можна помітити, що далі менше молодих людей любить читати. Як це не прикро, але факт залишається фактом. Однак на заміну звичайним книгам приходять аудіокниги, а друковане слово поступово вимирає. Підходячи ближче до теми, поезію любить не така вже велика кількість людей, хоча пишуть багато. Однак, коли доходить до літературних вечорів чи конференцій, ніхто нікого не слухає (треба сказати «ніхтому», щоб був вихованіший – жарт). Однак відносно нещодавно, виник новий вид мистецтва – Літературний Слем. Що ж це таке? Читати далі »