Рубрика: Студентські нотатки

Кожен день — неповторний

Наш час вислизає, як пісок крізь пальці. І хоча ми докладаємо зусиль, щоб втримати його, втиснути в той маленький проміжок якнайбільше справ, він не вповільнює свого руху. Мов насміхається з нас: «Що, людино, борсаєшся? Невже віриш, що в твоїх силах наздогнати мене?» Читати далі »

Роздум про мрію…

Інколи мені хочеться бути — як острів. Острів в океані! Жити в самоті посеред велечі. Хочу бути маленькою цяткою на великій мапі світу. Не помічати сильних і не усвідомлювати слабкість, забути про нікчемність існування і просто бути. Не для всіх, а для себе! І бути ніким не дослідженою, і ніким не відкритою; і не роззореною меркантильними хапугами…жити без обов’язкового «Робінзона», і без обов’язкового… просто без обов’язкового!.. Читати далі »

Рефлексія…

Малюнок Ірини Червоної

Маленькі сріблясті вогники палали на небі…Повітря пахло мандаринкою, і вітер то поглинав запах, то, навпаки, видував його зі своїх холодних широких ніздрів, які здатні були охопити все навколо. Годинник малював опів на шосту…Ледь жевріючі, вуличні ліхтарики палали…так, вони все-таки палали, підкреслюючи контури тендітних сніжинок, які нікуди не квапившись, виблискували та, доторкнувшись землі, приречені були на глибокий сон…Небо, наче оповите крижаною павутинкою, все кидало й кидало тих павучків-сніжинок, які так ліниво сповзали по невидимих крижаних нитках додолу… Читати далі »